Малотокмачанська громада

Запорізька область, Пологівський район

СЛІД ЧОРНОБИЛЯ В ДОЛЯХ ПОЛОГІВЦІВ

Дата: 14.12.2021 09:35
Кількість переглядів: 1303

Чорнобильська катастрофа – найбільша в світі техногенна, екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції. Сталася вона в ніч на 26 квітня 1986 року за 110 кілометрів від столиці України Києва, майже в центрі Європи. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
За матеріалами Пологівського краєзнавчого музею Пологівської міської ради, у нашому районі проживала родина Ярмоленко Валентини. Аварія на ЧАЕС назавжди змінила її життя. У 1986 році вона жила і працювала в містечку Іванкові, що в 50 кілометрах від зони аварії. Вона на власні очі бачила Чорнобильську катастрофу. Як тільки розпочалася евакуація населення, Валентина Іванівна отримала завдання особисто супроводжувати людей із зони. Як вона пригадує, з Чорнобиля та Прип’яті в першу чергу вивозили вагітних жінок та жінок з маленькими дітьми. Розповідає, що траса в ті дні нагадувала невпинний потік техніки. Люди хвилювалися, плакали, адже всі здогадувалися, що повернутися назад до рідних домівок вже ніколи не вдасться.
Для ліквідації наслідків аварії була створена урядова комісія. У 30-кілометрову зону навколо ЧАЕС стали прибувати фахівці, які відправлялися для проведення робіт на аварійному блоці і навколо нього, а також військові частини, як регулярні, так і складені з терміново зібраних резервістів. Їх всіх пізніше стали називати «ліквідаторами». Ліквідатори працювали в небезпечній зоні позмінно: ті, хто набрав максимально допустиму дозу радіації, виїжджали, а на їх місце приїжджали інші. Основна частина робіт була виконана в 198687 роках, в них взяли участь приблизно 240 000 чоловік. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки – приблизно 600 000 осіб.
Серед них були і пологівці. Це Сергій Штепа, Юрій Коєв, Станіслав Плетінь, Микола Недовба, Микола Носко, Анатолій Тимошенко, Олександр Тоцький, Валентина Ярмоленко, Лідія Повод, Олександр Адамович, Володимир Андрейченко, Дмитро Лєта, Ігор Шкуропатський, Григорій Спудка, Олександр Божко, Василь Бровко, Дмитро Тютюник, Олександр Гавриленко та інші.
Як згадує ліквідатор аварії на Чорнобильській атомній електростанції Микола Недовба: «Нас одягли у спеціальні костюми з свинцевими пластинами і наказали лопатами розчищати купу будівельного сміття, яке лежало на даху зруйнованого вибухом блоку. Майстер проінструктував: «Набираємо швиденько в лопату сміття, бігом кидаємо його вниз, потім ще двічі. Працює тридцять секунд кожний – ні лопатою більше, ні секундою довше»…
У перші дні основні зусилля були направлені на зниження радіоактивних викидів із зруйнованого реактора і запобігання ще серйознішим наслідкам. Потім почалися роботи з очищення території і поховання зруйнованого реактора. Довкола 4-го блоку був побудований бетонний «саркофаг» (об’єкт «Укриття»). Радіоактивні уламки, розкидані територією АЕС і на даху машинного залу були прибрані всередину саркофага або забетоновані. У приміщеннях перших трьох енергоблоків проводилася дезактивація.
Пологівцю Миколі Носко було 24 роки, коли надійшов наказ, згідно якого він в складі окремого батальйону ДАІ Київського облвиконкому повинен був брати участь в ліквідації наслідків аварії. Він один із тих, кому довелось працювати 3 місяці в 10-ти кілометровій зоні відчуження.
«Я бачив реактор на відстані 10-ти метрів, – згадує Микола Іванович. – Ми з напарниками заклепки на реакторі могли перерахувати. В наші обов’язки входило регулювання транспорту: під час зведення саркофагу був надзвичайно великий потік автотранспорту в обидва напрямки. Ми обробляли машини, котрі їхали від реактора. Працювали позмінно. Пам’ятаю своє перше враження від навколишньої місцевості: всі дороги, узбіччя, тротуари були вкриті спеціальною піною, що взялась плівкою, яка захищала від радіації. Яку небезпеку несе в собі радіація – ми тоді не знали…».
Одним із безпосередніх ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС був і пологівець Юрій Коєв. Він пригадує, що його повісткою викликали у військкомат, де пояснили, що необхідно буде їхати в Чорнобиль. Про відмову навіть і не думав. Прибувши туди у грудні 1986 року, він разом з іншими ліквідаторами, займався розчищенням дахів на енергоблоках та їх відновленням. Згадує, що тоді дивувалися, чому командир постійно їх підганяє, змушує працювати швидше і швидше. Вже коли з’явилися перші ознаки ураження радіацією, тоді тільки зрозуміли, що довго не можна перебувати на цій території. На власні очі Юрій Коєв бачив жахливий рудий ліс, покинуті домівки місцевих жителів. Було моторошно і пусто. Ці спогади залишилися з ним назавжди.
Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних із скорботним часом ядерного апокаліпсису. Поруч з нами мешкають люди, долі яких опалені Чорнобильським вогнем. На території Пологівського району проживають 425 громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, а саме: ліквідатори І категорії – 54 , ліквідатори ІІ категорії – 111 , ліквідатори ІІІ категорії – 50 . Потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС – 127 чоловік, 51 дитина учасників аварії та 16 вдів. В районі проживають родини переселенців із Чорнобильської зони. Діють громадська організації: «Пологівський районний Союз «Чорнобиль», Оріхівське ГО «Союз Чорнобиля», ГО «Токмацьке об’єднання ветеранів Чорнобиля», ГО «Гуляйпільська ветеранська організація ліквідаторів та інвалідів «Чорнобиль», Камінська ГО Асоціації «Ветерани війни і інваліди Чорнобиля Запорізької області».
Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю померлих від радіаційного смерчу… Час невпинно йде вперед. Віддаляється чорна дата Чорнобиля, про яку з болем згадуємо нині. І хочеться, щоб більше ніколи і ніде у світі не повторилося подібне лихо.

         Інформація використана з матеріалів КУ «Пологівський краєзнавчий музей» Пологівської міської ради та Управління соціального захисту населення Пологівської районної державної адміністрації


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь