Малотокмачанська громада

Запорізька область, Пологівський район

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: наслідки неподання декларації

Дата: 04.10.2021 10:48
Кількість переглядів: 165

Одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ, є добровільним.

Разом із тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):

- у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або

- про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, визначених абз. п'ятим п. 3 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ (тобто активів щодо яких не здійснюється нарахування та сплата збору).

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

У підприємства відсутній дозвіл на спеціальне водокористування: як сплачувати рентну плату?

За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання (п.п. 255.11.15 ст. 255 ПКУ).

За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 ст. 255 ПКУ).

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 ст. 255 ПКУ).

Чи сплачувати екологічний податок, якщо за навності дозволу на розміщення відходів, їх не утилізують?

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання) (п.п. 240.1.3 ст. 240 РКУ).

Об’єктом та базою оподаткування, що справляється за розміщення відходів, є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п.п. 242.1.3 ст. 242 ПКУ).

Суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину, не є платниками податку за розміщення відходів (п. 240.5 ст. 240 ПКУ).

Отже, суб’єкт господарювання, який має дозвіл на розміщення відходів, укладений договір на їх видалення чи утилізацію, однак на кінець звітного періоду (кварталу) не передає такі відходи на видалення чи утилізацію, то він не є платником екологічного податку за умови, що такий договір укладено з підприємством, яке має дозвільні документи на поводження з відходами, що передаються йому на утилізацію чи постійне перебування або захоронення у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, відповідно до встановлених в договорі термінів.

Суб’єкт господарювання, який має дозвіл на розміщення відходів, а також укладений договір на видалення чи утилізацію відходів, інших ніж визначено дозволом, то він є платником екологічного податку в частині відходів, які не визначені договором.

Підприємство - єдинник 3-ї групи має у власності ділянку, де здійснює будівництво: чи сплачувати земельний податок?

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.cт. 269, 270 ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку:

- за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку 3-ї групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Тобто, у разі здійснення будівництва (в тому числі виробничих об’єктів), юридична особа не використовує у господарській діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.

Отже, юридична особа – платник єдиного податку 3-ї групи, що є власником земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво, сплачує земельний податок на загальних підставах.

Чи включається до складу доходу підприємця безоплатно отримані товари?

Об’єктом оподаткування підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

 - суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 ст. 14 ПКУ).

Отже, підприємець включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.

Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п.п. 14.1.71 ст. 14 ПКУ).

Звичайні ціни визначаються у порядку, визначеному ст. 39 ПКУ.

 

Програмні РРО: відкриття касиром робочої зміни

При застосуванні програмних РРО відкриття робочої зміни особою, яка здійснює розрахункові операції, відбувається на підставі Повідомлення про відкриття зміни ПРРО (форма № 3-ПРРО, J1316801), закриття робочої зміни здійснюється на підставі Z-звіту.

При виконанні входу касиром на програмному РРО відбувається перевірка всіх доступних господарський одиниць та програмного РРО для такого касира за його ідентифікатором ключа суб’єкта, інформацію про який суб’єктом господарювання було подано до контролюючого органу в Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за ідентифікатором форми J/F1391801.

При цьому необхідно вказувати ідентифікатор ключа суб’єкта з сертифікату, який використовується для підпису, а не шифрування.

Під час відкриття робочої зміни повідомлення «Відсутні господарські одиниці» може надходити у разі якщо:

- ідентифікатор ключа суб’єкта взято з сертифікату який використовується для шифрування;

- в Повідомленні J/F1391801 вказано значення, що не відповідає ідентифікатору ключа суб’єкта з сертифікату;

- суб’єктом господарювання подано Повідомлення про виявлення несправностей програмного РРО за формою № 2-ПРРО (яким блокується програмний РРО до моменту подання Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО з позначкою «відновлення роботи»);

- суб’єкт господарювання подав Повідомлення J/F1391801 з типом підпису «припинення роботи» для такого касира.

Отже, якщо на зареєстрованому програмному РРО, під час відкриття робочої зміни, надходить повідомлення «Відсутні господарські одиниці», то суб’єкту господарювання необхідно перевірити правильність подання даних про касира та програмний РРО.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: у який термін сплачувати збір?

Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата здійснюється:

- першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

- другого платежу - до 1 листопада 2023 року;

- третього платежу - до 1 листопада 2024 року.

У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації:

- якщо сума збору, визначена в уточнюючій декларації, є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої декларації, то повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ;

- якщо сума збору, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої декларації, то декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити недоплату збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений строк, така декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

ДПС України на офіційному вебпорталі у банері «Одноразове добровільне декларування» розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3DqKQvB

Підприємець на загальній системі: заповнення  форми обліку доходів і витрат

Об'єктом оподаткування підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такого підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (177.10 ст. 177 ПКУ).

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом МФУ від 13.05.2021 N№261.

На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід / понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 1 розд. I Порядку № 261).

У графі 11 Типової форми зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4), та сумою документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10).

Платникам екологічного податку: заповнення коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ в декларації

Оновлений довідник місцевих бюджетів на базі змінених кодів Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), затверджено наказом Мінфіну від 10.12.2020 № 756 «Про внесення змін до довідника місцевих бюджетів», а реквізити казначейських рахунків для громад розміщено на офіційних сайтах територіальних органів ДПС.

Заповнення податкової звітності з екологічного податку передбачає відображення відповідних показників.

Так, у податковій декларації екологічного податку, затвердженої наказом МФУ від 17.08.2015 № 715 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку»:

- у рядку 7 рядка 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» Декларації № 715 зазначається код КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, у якому платник перебуває на обліку як платник екологічного податку;

- у рядку 3.1 рядка 3 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем обліку платника» додатків 1 – 3 до Декларації № 715 зазначається код КОАТТУ територіальної громади, визначений у Розпорядженнях та Наказі, у якій платник перебуває на обліку як платник екологічного податку;

- у рядку 3.2 рядка 2 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем розташування джерела забруднення» додатків 1 – 3 до Декларації № 715 зазначається код КОАТУУ за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, здійснення скидів у водні об’єкти, розміщення відходів відповідно.

В Декларації зазначатися має код органу самоврядування, а не територіально-адміністративної одиниці (населеного пункту), який є адміністративним центром новоствореної територіальної громади.

Єдиний внесок: якщо єдинник не подав звітність (форма Д5 (річна)) за періоди до 01.01.2021 року

Починаючи з 01.01.2021 року звітність про нарахування єдиного внеску подається у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ (п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають звітність про нарахування єдиного внеску у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця  за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 №578 (у редакції від 09.12.2020 №752):

- додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», який є її невід’ємною частиною.

Декларація за оновленою формою, подається починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року (п. 2 Наказу № 752).

Тобто, починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року, у разі необхідності подання звітності з єдиного внеску за періоди до 2021 року, яка не була подана, така звітність подається згідно з Додатком 1 у складі Декларації за формою, чинною на момент подання.

Отже, якщо підприємець – платник єдиного податку першої – третьої групи не подавав за минулі періоди до 01.01.2021 року додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», то він подає Додаток 1 у складі Декларації з типом форми «Звітна».

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: наслідки  неподання  декларації

Одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ, є добровільним.

Разом із тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):

- у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або

- про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, визначених абз. п'ятим п. 3 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ (тобто активів щодо яких не здійснюється нарахування та сплата збору).

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

У підприємства відсутній дозвіл на спеціальне водокористування: як сплачувати рентну плату?

За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання (п.п. 255.11.15 ст. 255 ПКУ).

За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 ст. 255 ПКУ).

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 ст. 255 ПКУ).

Чи сплачувати екологічний податок, якщо за навності дозволу на розміщення відходів, їх не утилізують?

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання) (п.п. 240.1.3 ст. 240 РКУ).

Об’єктом та базою оподаткування, що справляється за розміщення відходів, є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п.п. 242.1.3 ст. 242 ПКУ).

Суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину, не є платниками податку за розміщення відходів (п. 240.5 ст. 240 ПКУ).

Отже, суб’єкт господарювання, який має дозвіл на розміщення відходів, укладений договір на їх видалення чи утилізацію, однак на кінець звітного періоду (кварталу) не передає такі відходи на видалення чи утилізацію, то він не є платником екологічного податку за умови, що такий договір укладено з підприємством, яке має дозвільні документи на поводження з відходами, що передаються йому на утилізацію чи постійне перебування або захоронення у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, відповідно до встановлених в договорі термінів.

Суб’єкт господарювання, який має дозвіл на розміщення відходів, а також укладений договір на видалення чи утилізацію відходів, інших ніж визначено дозволом, то він є платником екологічного податку в частині відходів, які не визначені договором.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь