Інформація від ГУ ДПС у Запорізькій області
Платникам ПДВ: підприємство створює підрозділ, що реалізує продукцію: делегування права на складання податкових накладних
Якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник ПДВ, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати їм право складання податкових накладних.
Для цього платник ПДВ повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити податковий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.
При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника ПДВ у графі «Постачальник (продавець)» податкової накладної спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, що визначене статутними документами, та через кому – найменування такої філії (структурного підрозділу).
Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться у довільній формі та порядку. Не допускається складання платником ПДВ за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.
При складанні податкової накладної філією платника ПДВ, яка фактично є від імені головного підприємства – платника ПДВ стороною договору, у рядку «Номер філії постачальника (продавця)» зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).
У колонках 4 таблиць 1.1 та 1.2 розділу І додатку 5 (Д5) до податкової декларації з ПДВ при відображенні податкових накладних, складених філіями, яким делеговано право складання податкової накладної, зазначається номер податкової накладної відповідно до нумерації, запровадженої платником ПДВ, за яким така податкова накладна буде реєструватися в ЄРПН.
Філія платника податку, якій делеговано право складання податкових накладних не має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що була складена іншою філією або структурним підрозділом такого платника.
Зазначена норма передбачена п. 1, п. 6, п. 7 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом МФУ від 31.12.2015 № 1307.
Підприємство постачає продукцію на експорт: база оподаткування ПДВ
Базою оподаткування ПДВ для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України (п. 189.17 ст. 189 ПКУ).
Для заповнення показників податкової декларації з ПДВ, які відображають обсяги здійснених операцій з вивезення товарів за межі митної території України (рядки 2.1 і 2.2), а також з метою складання податкових накладних за такими операціями обсяг експортної операції (база оподаткування) визначається як договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена в митній декларації, оформленій за такою експортною операцією – а саме у графі 42 «Ціна товару» митної декларації.
У разі, якщо в графі 42 ціна товару зазначена у валюті, відмінній від гривні, то для визначення договірної (контрактної) вартості товару здійснюється перерахунок іноземної валюти у валюту України за курсом валюти, встановленим НБУ, що діє на нуль годин дня подання митної декларації.
Юридична особа з відокремленими підрозділами переходить на єдиний податок: що враховувати у складі доходу?
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (п.п. 298.1.4 ст. 298 ПКУ).
Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
При цьому до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається загальна сума доходу, отриманого юридичною особою, з урахуванням доходів відокремлених підрозділів та філій такої особи, оскільки не можуть бути платниками єдиного податку представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (п.п. 291.5.6 ст. 291 ПКУ).
Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Тобто, у заяві про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування юридична особа, до складу якої входять відокремлені підрозділи та філії, повинна зазначити також інформацію про такі відокремлені підрозділи та філії.
Механізм накладання штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН
У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення (п. 113.7 ст. 113 ПКУ).
Відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою «Н», зокрема, за порушення платниками ПДВ граничних строків реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, визначених ст. 201 ПКУ в ЄРПН.
У податковому повідомленні-рішенні наводиться або додається до нього розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) із зазначенням інформації, необхідної для їх визначення (п. 2, п.11 розд. ІІ «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого наказом МФУ від 28.12.2015 № 1204.
Отже, за порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН податковим органом надсилається податкове повідомлення-рішення за формою «Н», до якого додається розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Чи формуються додатки 4ДФ до Розрахунку за звітний квартал, якщо дохід нарахований лише в одному місяці звітного кварталу?
Податкові агенти зобов’язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені:
- форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,
-та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Пунктом 1 розд. II Порядку визначено, що Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.
Згідно з п. 1 розд. III Порядку заголовна частина Розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, зокрема, інформацію про додатки, що є його невід’ємною частиною.
У разі незаповнення того чи іншого рядка Розрахунку та додатків до нього через відсутність операції такий рядок прокреслюється (п. 3 розд. II Порядку).
Порядок заповнення Додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку визначено п. 4 розд. IV Порядку, яким не передбачено окремих норм щодо можливості неподання додатку 4ДФ до Розрахунку за наявності обов’язку щодо подання Розрахунку.
Якщо показники, які підлягають відображенню у додатку 4ДФ до Розрахунку, наявні лише в одному з місяців звітного кварталу, то додаток 4ДФ до Податкового розрахунку формується та подається за кожен з таких місяців звітного кварталу, при цьому пусті рядки прокреслюються (у разі подання документа в електронному вигляді – такі рядки не заповнюються).
Податок на нерухомість: куди звернутися для звірки даних, якщо громадянин володіє квартирами в різних населених пунктах?
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Отже, фізична особа – власник декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, може звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.
Зазначена норма передбачена п.п. 266.7.3 ст. 266 Податкового кодексу.
Декларування 2021
За яких умов можливо скористатись правом на податкову знижку?
Громадяни мають право добровільно подати декларацію про майновий стан і доходи для застосування права на податкову знижку за витратами, визначеними ст. 166 ПКУ.
Податкова знижка - це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку зменшується загальний річний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати.
Податковим кодексом визначено перелік умов, у разі дотримання яких у громадянина виникає право на податкову знижку.
Це такі умови:
– отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році;
– витрати мають бути фактично здійснені та підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо). Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання);
– податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має про це відмітку у паспорті;
– скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.
Для отримання податкової знижки до податкового органу за місцем реєстрації до 31 грудня 2021 року необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).
Відображення у Розрахунку та додатку 4ДФ кількості працівників не уповноваженого відокремленого підрозділу
У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Згідно з п. 1 розд. III Порядку заголовна частина Розрахунку містить інформацію про додатки, що є невід’ємною частиною Розрахунку, зокрема, додаток 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору».
У додатку 4ДФ до Розрахунку, який подається за не уповноважений відокремлений підрозділ, кількість працівників відображається наступним чином:
- у рядку 4 навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» – проставляється кількість працівників, що працюють за трудовими договорами у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою «101»;
- у рядку 5 навпроти напису «Працювало за цивільно-правовими договорами» – проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою «102».
При цьому у заголовній частині Розрахунку за не уповноважений відокремлений підрозділ кількість працівників не зазначається (в паперовому вигляді проставляються прочерки, в електронному варіанті – поля залишаються не заповненими).
Такі відомості щодо чисельності працівників, які працюють у не уповноваженому відокремленому підрозділі, відображаються у складі загальної кількості працюючих юридичної особи в рядках 101-110 рядка 10 «Штатна чисельність працівників» заголовної частини Розрахунку, який юридична особа подає за себе.
Підприємство частину будівель промисловості здає в оренду. Чи оподатковувати податком на нерухомість?
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 ст. 266 ПКУ).
Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 266.2.2 «є») ст. 266 ПКУ, а саме:
При цьому не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. 266.2.2 «є») ст. 266 ПКУ).
Отже, суб’єкт господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, при здійсненні ним операцій з надання в оренду частини будівлі промисловості, яка перебуває у його у власності та належить до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, визначає податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, в частині будівель промисловості, наданих в оренду.
Форма 20-ОПП: штрафи за неподання повідомлення
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти контролюючі органи за основним місцем обліку про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням згідно з розд. VIII «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588.
В зазначених випадках подається повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (дод. 11 до Порядку № 1588), протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.
Неподання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, – тягне за собою накладення штрафу:
- на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн.,
- на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.
У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу:
- на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн.,
- на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.
Зазначена норма передбачена п. 63.3 ст. 63, п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу.
Слід зазначити, що відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) повідомлення за ф. № 20-ОПП протягом періоду здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби не застосовується (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
ГУ ДПС у Запорізькій області
