Інформація від ГУ ДФС у Запорізькій області
Підприємець-платник єдиного податку 3-ї групи не повернув поворотну фінансову допомогу протягом 12 місяців. Які наслідки?
Поворотна фінансова допомога, що не повертається платником єдиного податку 3-ї групи протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги з відповідним оподаткуванням за ставками 3% (у разі сплати ПДВ) або 5% (у разі включення ПДВ до складу єдиного податку), за умови не перевищення обсягу доходу 5 млн. грн.
При перевищенні у звітному періоді обсягу доходу понад 5 млн. грн., до суми перевищення необхідно застосовувати ставку єдиного податку у розмірі 15%.
Підпунктом 292.1.1 ст. 292 Податкового кодексу визначено, що доходом підприємця, що застосовує спрощену систему оподаткування є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначений п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Податковим (звітним) періодом підприємців – платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (п. 294.1 ст. 294 ПКУ).
Для підприємців – платників єдиного податку 3-ї групи, відображення суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги.
Оподаткування таких сум здійснюється за ставками 3% ( у разі сплати ПДВ) або 5% (у разі включення ПДВ до складу єдиного податку), за умови не перевищення обсягу доходу 5 млн. грн.
При перевищенні у податковому (звітному) періоді обсягу доходу понад 5 млн. грн., платник єдиного податку 3-ї групи зобов’язаний застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15% (п.п. 1 п. 293.4 ст. 293 ПКУ).
Підприємство - платник єдиного податку 3-ї групи безоплатно отримало товар. Чи визначати дохід?
Вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін включається до складу доходу юридичної особи-платника єдиного податку 3-ї групи.
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу для юридичної особи-платника єдиного податку 3-ї групи, доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку (п. 292.3 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ст. 632 Цивільного кодексу).
Отже, до суми доходу платника єдиного податку 3-ї групи включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін.
Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 Податкового кодексу (п.п. 14.1.71 ст. 171 ПКУ).
Помилка у Книзі обліку доходів та витрат: як виправити?
Фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару (п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України).
Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481).
Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Внесення виправлень до Книги підприємцем, який веде облік доходів у паперовому вигляді, здійснюється шляхом закреслення помилкового запису та внесення нового, який засвідчується підписом.
У Книзі в електронному вигляді допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від’ємне або позитивне значення.
Книга зберігається протягом трьох років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
Платник оскаржує податкове повідомлення – рішення в суді. Чи повідомляти податкову службу?
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, платник податків має право оскаржити податкове повідомлення-рішення податкової служби в суді незалежно від того, чи проводиться процедура адміністративного оскарження такого податкового повідомлення-рішення.
При цьому, платник податків повинен повідомити податкову службу про надання позовної заяви до суду.
Земельний податок: сплата у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою комунальної власності
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року земельний податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (част. третя та четверта ст. 142 Земельного кодексу України).
Офіційне визнання і підтвердження державою фактів припинення речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданих документів (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952 ).
Отже, у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності, юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Зазначена норма передбачена п. 286.5 ст. 286; п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу.
Податковий розрахунок за формою № 1-ДФ: відображення доходу, нарахованого підприємцю
При нарахуванні (виплаті) доходів фізичним особам - підприємцям (не залежно від системи оподаткування) та самозайнятим особам податкові агенти зобов’язані відобразити такі доходи у податковому розрахунку за формо № 1-ДФ за звітний квартал, у якому вони були нараховані.
При цьому, під час нарахування (виплати) підприємцю доходу від здійснення ним підприємницької діяльності не утримується податок на доходи фізичних осіб, якщо таким підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності:
- для підприємця, який знаходиться на загальній системі оподаткування, таким документом може бути копія виписки або витягу з Держреєстру;
- для підприємця, що застосовує спрощену систему оподаткування, - копія свідоцтва про сплату єдиного податку, або копія виписки, або витягу з Держреєстру;
- для особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, - копія довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
При заповненні податкового розрахунку за формою № 1-ДФ:
- у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано підприємцю. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Дохід, нарахований самозайнятій особі, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «157».
- у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу.
- у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством (якщо підприємцем не надано копію документа, що підтверджує державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності).
- у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету (у разі нарахування податку та відображення у графі 4а).
Якщо підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, то графи 4а «Сума нарахованого податку» та 4 «Сума перерахованого податку» не заповнюються (в таких графах проставляються нулі).
Зазначена норма передбачена п. 176.2 ст. 176, п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу; п. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.
Платник єдиного податку продає товари в магазині на території ринку. Чи можна перебувати на 1- й групі?
До першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 тис. грн. (п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу).
Торгове місце – це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства (п.1.8 наказу Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209).
Отже, підприємець, який здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку 1-ї групи.
Отримано податкове повідомлення-рішення. У який термін сплатити грошове зобов’язання?
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу податковий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо:
- сума грошового зобов’язання розраховується податковим органом відповідно до ст. 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян);
- за результатами перевірки податковим органом встановлено факт:
-
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
-
завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ, розрахованої платником податків;
-
заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з ПДВ крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
У разі визначення грошового зобов’язання податковим органом платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення податкового органу.
У разі оскарження рішення податкового органу про нараховану суму грошового зобов’язання, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження(п. 57.3 ст. 57 ПКУ).
Податковий розрахунку за ф. 1ДФ: відображення поворотної фінансової допомоги фізичній особі
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.
Сума поворотної фінансової допомоги, яка надається суб’єктом господарювання фізичній особі, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «153».
У податковому розрахунку за ф. 1ДФ виплата доходу на користь фізичної особи у вигляді поворотної фінансової допомоги відображається наступним чином: сума нарахованого доходу зазначається у графі 3а, сума виплаченого доходу - у графі 3, а у графі 4а та графі 4 зазначаються нулі.
Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.31 ст. 165 Податкового кодексу України.
Cкасування податкового повідомлення – рішення з плати за землю, надіслане фізичній особі
Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться податковими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку (п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу).
Податкові повідомлення-рішення з плати за землю можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку, поданої до податкового органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:
- розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними податкових органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, податковий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення.
Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Також, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо:
- податковий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення;
- податковий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов’язань;
- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується податкове повідомлення-рішення;
- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов’язань та штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні.
