Інформація від ГУ ДФС у Запорізькій області
З 1 січня 2020 року ДПС надаватиме для тестування безкоштовні програмні РРО
Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО.
Так, зокрема, передбачається запровадження програмного РРО. Це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.
На вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/novitni-rro) створено банер «Новітні РРО», в якому розміщена актуальна інформація щодо новацій у сфері застосування РРО, нормативно-правові акти, які супроводжують експеримент, посилання на програмний інтерфейс (АРІ) через який здійснюється взаємодія програмного забезпечення новітніх моделей з інформаційною системою ДПС тощо.
Для дотримання прав рівності кожного з учасників проекту розміщені відеоролики виробників, що демонструють їх роботу. Зацікавлені платники можуть отримати повну інформацію про запропоновану модель безпосередньо від виробника та обрати найбільш прийнятну для них.
Податкова служба як державний орган надаватиме своє програмне рішення безкоштовно, забезпечуватиме його технічну підтримку. Це дозволить платникам користуватися цим рішенням без зайвих витрат.
1 січня 2020 року ДПС представить безкоштовне програмне РРО для тестування (у процесі тестування будуть вноситися корективи), яке також буде безкоштовним і в обслуговуванні.
З 19 квітня 2020 року платники податків зможуть користуватися програмним РРО, як альтернативою класичним реєстраторам розрахункових операцій.
Шановні платники, вчасно подайте звітність!
09 грудня 2019 року
Останній день подання:
- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за листопад 2019 року;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за листопад 2019 року;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за листопад 2019 року;
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за листопад 2019 року;
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за листопад 2019 року.
13 грудня 2019 року
Останній день подання:
- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за листопад 2019 року;
- довідки про використані розрахункові книжки за листопад 2019 року.
16 грудня 2019 року
Останній день подання:
- заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з I кварталу 2020 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;
- заяви про перехід на іншу групу платника єдиного податку.
Новостворений підприємець на загальній системі оподаткування: важливі нюанси при звітуванні
Підприємці, які зареєстровані протягом року, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність (декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу).
При цьому, вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації (п.п. 177.5.2 ст. 177 Податкового кодексу).
Підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду (40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року), в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Такі підприємці в податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи ( п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу).
Таким чином, підприємець, який здійснив процедуру державної реєстрації як суб’єкта господарювання та обрав загальну систему оподаткування, подає до податкового органу за місцем своєї податкової адреси:
- податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування, де поряд з доходами від підприємницької діяльності вказує інші доходи (заробітну плату тощо), отримані ним як фізичною особою – громадянином за період від початку звітного податкового року до дати державної реєстрації підприємницької діяльності та відомості про рухоме та нерухоме майно;
- річну податкову декларацію за результатами календарного року, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності надає інформацію про інші доходи та відомості про рухоме і нерухоме майно).
При цьому, якщо підприємець здійснив процедуру державної реєстрації як суб’єкта господарювання та обрав загальну систему оподаткування у IV кварталі звітного року, то він подає податкову декларацію за звітний IV квартал, яка прирівнюється до річної податкової декларації.
Скористайтесь правом на податкову знижку для платника податку із статусом внутрішньо переміщеної особи
Законом України № 2530-VІІІ від 06.09.2018 року (набрав чинності 04.10.2018), внесено зміни до статті 166 «Податкова знижка» Податкового кодексу України.
Так, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки (ст.166 ПКУ), доповнено новим підпунктом 166.3.9 - «сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку на доходи фізичних осіб, який має статус внутрішньо переміщеної особи».
Платник податку на доходи фізичних осіб має право скористатися зазначеною податковою знижкою за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.
Податкова декларація про майновий стан і доходи для громадян, які мають право на податкову знижку, подається по 31 грудня року, наступного за звітним.
Після проведення відповідних перерахунків кошти будуть повернуті платнику протягом 60 днів у спосіб, зазначений ним у декларації.
Для прискорення процедури перерахування коштів у рядку 29 Декларації необхідно вказувати реквізити банківського рахунку.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, договорами, довідкою про отримані у звітному році доходи; документами, які підтверджують ступінь споріднення тощо.
Звертаємо увагу на те, що податкова знижка нараховується на доходи, які отримані у вигляді заробітної плати, при цьому сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір заробітної плати, яку платник отримав протягом року.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Несвоєчасна сплата підприємцем єдиного соціального внеску. Дізнайтесь про відповідальність
Підприємці – платники єдиного податку сплачують єдиний соціальний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний соціальний внесок.
Також вони можуть сплачувати єдиний соціальний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу.
Суми єдиного соціального внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Отже, граничний термін сплати єдиного соціального внеску – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Згідно з ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
- несплата або несвоєчасна сплата єдиного соціального внеску, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 40 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
- за повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
- несплата або несвоєчасна сплата єдиного соціального внеску, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 80 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
- за повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторним порушенням, за яке передбачено адміністративний штраф, буде несплата або несвоєчасна сплата єдиного соціального внеску, за яке до такого платника протягом року вже було винесено рішення про застосування штрафу (до 365 або 366 днів – для високосного року) та його застосовано.
При цьому для визначення повторності правопорушення відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) починається з дати винесення контролюючим органом такого рішення про застосування штрафу.
Зазначена норма передбачена п. 3 частини першої ст. 7, абз. третім частини восьмої ст. 9, част. десятою та тринадцятою ст. 25 Закону Закону України від 08.07. 2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», абз. другим п.п. 2 п. 6, п. 11 розд. IV, п.п. 2 п. 2 розд. VІІ «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449.
Оподаткування податком на доходи фізичних осіб подарунків
З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) - у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Отже, якщо в 2019 році вартість подарунка, який надається суб’єктом господарювання фізичній особі, не перевищує 1043,25 грн. (4173 грн. х 25%), то його вартість не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Якщо вартість подарунка у 2019 році перевищує 1043,25 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%, та військовим збором за ставкою 1,5%.
Сума доходу у вигляді дарунків, у Податковому розрахунку за формою №1ДФ відображається за ознакою доходу «160».
Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.39 ст. 165 Податкового кодексу.
Платник податку на прибуток надав безповоротну фінансову допомогу іншому платнику податку на прибуток. Чи застосовувати податкові різниці?
Об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу (п.п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу).
Підприємства, які при визначенні об’єкта оподаткування враховують різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування (п.п. 140.5.10 ст. 140 ПКУ).
Безповоротна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, оскільки не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку (без коригування на податкові різниці).
Нагадаємо, що коригування об’єкта оподаткування на різниці, здійснюють платники, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн. грн.(п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ).
ПДВ:
Формування податкового кредиту за касовими чеками: які умови?
У разі відсутності податкової накладної платник ПДВ має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ за придбаними товарами/послугами на підставі касових чеків РРО, в яких загальна сума отриманих товарів/послуг не перевищує 200 гривень (без урахування податку) за день.
У разі, якщо сума придбаних товарів/послуг, вказана у касовому чеку, перевищує 200 гривень без урахування податку (з урахуванням ПДВ - 240 гривень), платник не може віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі такого касового чека.
До податкового кредиту включаються чеки, сума отриманих товарів/послуг по яких сукупно не перевищує 200 гривень (без урахування податку).
Тобто, платник не має права віднести до складу податкового кредиту ні всю суму ПДВ, ні її частину, вказану у касовому чеку, в якому загальна сума отриманих товарів/послуг перевищує 200 гривень, (відповідно такий чек у розділі ІІ податкової декларації з ПДВ не відображається).
Платник ПДВ, який здійснив придбання товарів/послуг, що підтверджується касовим чеком, який надає право на формування податкового кредиту, в колонці 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» таблиці 2 розд. II «Податковий кредит» додатка 5 до податкової декларації з ПДВ вказує індивідуальний податковий номер постачальника – платника ПДВ, зазначений у такому касовому чеку.
Зазначена норма передбачена п.п. «б» п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу.
Заповнюємо Книгу обліку доходів і витрат для підприємців на загальній системі оподаткування
Підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Книгу обліку доходів і витрат, форма та порядок ведення затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.
Книга обліку доходів і витрат повинна бути зареєстрована після дати державної реєстрації підприємця, до початку здійснення діяльності.
Підприємець заповнює Книгу за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів, здійснюючі записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Підприємець заповнює Книгу самостійно за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.
Вимога щодо ведення Книги найманими особами, які перебувають у трудових відносинах із самозайнятою особою не передбачена.
Книга ведеться наступним чином:
- у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);
- у графі 3 вказується сума повернутих коштів за товари (роботи та послуги) або повернутої передплати;
- графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом (графа 2) та сумою повернутих коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3);
- у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, зокрема, платіжні доручення, прибуткові касові ордери, квитанції, фіскальні чеки, акти закупки, акти виконаних робіт, наданих послуг та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати;
- у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня.
Якщо дохід отримано в одному місяці, а витрати, пов’язані з його отриманням понесені у наступному, то за підсумком дня по факту отримання доходу/понесення витрат (на підставі первинних документів) відповідно заповнюється графа 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності» та графа 6 «Сума витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)».
У графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці, протягом якого отримано дохід, але, якщо дохід у звітному місяці не отримувався, то графа 7 «Сума витрат на оплату праці найманих осіб» Книги не заповнюється.
У графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів, тощо, які повинні бути документально підтверджені у гр.5.
Також, у графі 8 відображається суми сплаченого за себе єдиного внеску, а також
сплачені суми платежів за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності по факту їх сплати на підставі підтверджуючих документів.
У графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу (різниця між доходом за звітний період (графа 4) та понесеними витратами від провадження господарської діяльності (графи 6, 7, 8)).
Однак, у разі якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 9 Книги прокреслюється.
Підприємці, які зареєстровані платниками ПДВ, у Книзі суми доходів і витрат відображають без ПДВ.
У разі нереєстрації (неведення) Книги обліку доходів та витрат до фізичної особи- підприємця застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 121 Податкового кодексу (510 грн., 1020 грн.) та ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (штраф від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а при накладенні штрафу протягом року за те ж порушення – від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Зазначена норма передбачена п. 177.10 ст. 177; п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу та «Порядком ведення Книги фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування», затвердженим наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481.
Новостворений підприємець на загальній системі оподаткування: важливі нюанси при звітуванні
Підприємці, які зареєстровані протягом року, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність (декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу).
При цьому, вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації (п.п. 177.5.2 ст. 177 Податкового кодексу).
Підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду (40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року), в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Такі підприємці в податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи ( п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу).
Таким чином, підприємець, який здійснив процедуру державної реєстрації як суб’єкта господарювання та обрав загальну систему оподаткування, подає до податкового органу за місцем своєї податкової адреси:
- податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування, де поряд з доходами від підприємницької діяльності вказує інші доходи (заробітну плату тощо), отримані ним як фізичною особою – громадянином за період від початку звітного податкового року до дати державної реєстрації підприємницької діяльності та відомості про рухоме та нерухоме майно;
- річну податкову декларацію за результатами календарного року, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності надає інформацію про інші доходи та відомості про рухоме і нерухоме майно).
При цьому, якщо підприємець здійснив процедуру державної реєстрації як суб’єкта господарювання та обрав загальну систему оподаткування у IV кварталі звітного року, то він подає податкову декларацію за звітний IV квартал, яка прирівнюється до річної податкової декларації.
