Інформація від ГУ ДФС у Запорізькій області
Що необхідно здійснити платникам акцизного податку до 01 липня 2019 року?
З 01.05.2019 р. запроваджується реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, засобами якого здійснюватиметься реєстрація платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового — розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних.
Суб’єкти господарювання, які з 01.07.2019 р. відповідатимуть визначенню «платник акцизного податку», зобов’язані:
- з 01.05.2019 р. до 01.06.2019 р. зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 р.;
- до 01.07.2019 р. зареєструватися платниками акцизного податку та зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 р.;
- протягом 20 календарних днів, починаючи з 01.07.2019 р., подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 01.07.2019 р. із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об'єктів.
Акцизний склад - це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої";
Акцизний склад пересувний – це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);
б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.
Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Зазначені норми визначені п.п. 14.1.6, п.п 14.1.6 1 ст. 14, підрозд. 5 розд. XX Податкового кодексу.
Підприємець – платник єдиного податку протягом року отримав дохід понад 1 млн. грн. Чи слід використовувати РРО?
Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн., застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим.
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Отже, підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО, повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 млн. грн.
Доходом платника єдиного податку-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
При цьому до доходу не включаються пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Платники єдиного податку (фізичні особи – підприємці) повинні забезпечити ведення книги обліку доходів (книги доходів та витрат), шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Дані книг використовуються платником єдиного податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.
Разом з тим, у разі реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, платники єдиного податку незалежно від обсягу доходу зобов’язані застосовувати РРО на загальних підставах.
Зазначена норма передбачена п.п. 1 п. 292.1 ст. 292, п. 296.1 ст. 296, п. 296.10 ст.296 Податкового кодексу.
Затверджено новий порядок ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО
19.04.2019 року набув чинності наказ МФУ від 13.02.2019 №64 «Про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій» (опублікований в «Офіційному віснику України» №30 від 19.04.2019).
Наказом №64 передбачається спрощення реєстраційної процедури РРО за заявою, яку можна подати в електронній формі без додатків.
З цією метою розроблені нові електронні форми документів та сервіси в Електронному кабінеті, що дозволяють виробникам (постачальникам) подавати заяви, а Центрам сервісного обслуговування (ЦСО) – повідомляти про укладені договори.
Реєстрація РРО здійснюватиметься у такій послідовності:
- виробник РРО включає ЦСО до реєстру ЦСО;
- виробник РРО включає екземпляр РРО до реєстру екземплярів РРО;
- ЦСО надсилає електронне повідомлення про укладений договір з власником РРО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО;
- суб’єкт господарювання – власник РРО подає заяву про реєстрацію РРО;
- ДФС направляє до ЦСО довідку про резервування фіскального номера (дійсна три дні);
- ЦСО вводить РРО в експлуатацію та направляє до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, акт введення в експлуатацію та довідку про опломбування РРО;
- ДФС видає реєстраційне посвідчення.
Усі процедури здійснюються в електронній формі. За бажанням суб’єкти господарювання можуть подати заяву про реєстрацію РРО у паперовій формі та отримати реєстраційне посвідчення у паперовій формі.
Заяви про включення до реєстрів екземпляру РРО/ЦСО та повідомлення ЦСО можуть підписуватись уповноваженими особами виробників (постачальників) або ЦСО, яким делеговано право підпису електронних документів та направлені повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису в електронному вигляді за формою, встановленою Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами.
ДФС протягом двох місяців, наступних за місяцем набрання чинності наказом №64, формує реєстр, включає до нього екземпляри РРО, які зареєстровані в органах ДФС і перебувають в експлуатації.
Виробники (постачальники) протягом трьох місяців подають заяви про включення до реєстру всіх екземплярів РРО, поставка яких була здійснена до набрання чинності наказом № 64.
Протягом трьох місяців для первинної реєстрації РРО, які не включені виробниками до реєстру екземплярів РРО, власники повинні будуть додавати до заяви паспорти (формуляри) таких РРО та паспорти модема (у разі застосування зовнішнього модема), а також копії документів, які підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО.
Первинне наповнення реєстру ЦСО інформацією здійснюватиметься на підставі заяв виробників (постачальників) протягом двох місяців після набрання чинності наказом № 64. Водночас ЦСО, який укладає договір про технічне обслуговування та ремонт РРО, що вперше буде реєструватись в органах ДФС, на момент укладання такого договору має бути включений до реєстру ЦСО.
Завчасно повідомте фіскальний орган про відсутність об'єкта обчислення екологічного податку
Якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку.
Тобто, суб’єкти господарювання (у тому числі новостворені), які не мають об’єктів обчислення екологічного податку, не повинні подавати до відповідних фіскальних органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.
Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні фіскальні органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.
Граничним терміном подання такого повідомлення про відсутність об'єкта обчислення екологічного податку є 10 травня 2019 року.
Зазначена норма передбачена п. 250.1 та п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України.
Платник податку на прибуток виявив помилку у фінансовій звітності: які наслідки
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною, а саме: фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Декларації і у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка «+».
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації.
Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин.
Отже, якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники податкової декларації з податку на прибуток, платник податку подає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний період без подання уточнюючої Декларації.
Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, таке уточнення здійснюється із поданням до уточнюючої Декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період.
Зазначена норма передбачена п. 44.2 ст. 44, п. 46.2 ст. 46, п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу, ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996.
Виявлено помилку у податковому розрахунку за ф. 1ДФ
Як подати уточнюючий податковий розрахунок?
Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджений наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу).
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.
У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка.
Уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містить інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
При коригуванні показників розділу I «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку»:
- для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - на виключення рядка;
- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка;
- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення.
При коригуванні показників розділу II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір:
у підрозд. «Військовий збір»:
- для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
Зазначена норма передбачена п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу, п. 4.3, п. 4.4 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затверджений наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.
Застосування РРО платниками єдиного податку.
Важливі аспекти!
Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн., застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим.
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО, повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 млн. грн.
Разом з тим, ці норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію:
- технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,
- лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Тобто, фізичні особи – підприємці другої - четвертої груп при реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення, незалежно від обсягу доходу, протягом календарного року повинні застосовувати РРО.
"Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій" затверджено Постановою КМ України від 16.03.2017р. № 231.
Вироби медичного призначення - це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів (абз. 13 ст. 2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Лікарський засіб – це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу (абз. 2 ст. 2 Закону України від 04.04.1996 № 123/96-ВР «Про лікарські засоби»).
Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки РРО не застосовується.
Новації при реалізації пального з 01 липня 2019 року
Суб'єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 1 липня 2019 року, зобов'язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Платники акцизного податку зобов’язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Отже, з 01.05.2019 р. запроваджується реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, засобами якого здійснюватиметься реєстрація платників акцизного податку з реалізації пального — розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних.
Реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності чи без переходу, за плату чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:
- до акцизного складу;
- до акцизного складу пересувного;
- для власного споживання чи промислової переробки;
- будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
- у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
- при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами, які не є розпорядниками акцизного складу.
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.224 ст. 14, п.п. 212.1.15 ст. 212, п. 22 підрозд. 5 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу (з урахуванням змін, внесених Законом України від 23.11.2018 №2628-VII).
Граничний день реєстрації податкової накладної в ЄРПН є святковим (вихідним) днем. Які наслідки?
На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години.
Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.
Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем.
Зазначена норма передбачена п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, п. 3 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 29.12. 2010 № 1246 (у редакції від 26.04. 2017 № 341).
З 1 травня 2019 року здійснюється реєстрація акцизних складів в СЕАРП та СЕ
З 01 липня 2019 року особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов'язковій реєстрації контролюючими органами як платники акцизного податку до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Платники акцизного податку зобов’язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 1 липня 2019 року, зобов’язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в СЕАРП та СЕ усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Отже, з 1 травня 2019 року вводиться Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, за допомогою якого буде здійснюватися реєстрація платників акцизного податку-розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних.
Реалізація пального або спирту етилового - це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:
