Інформація від ГУ ДФС у Запорізькій області
Затверджено експериментальні моделі для заміни касових апаратів
Міністерством фінансів України наказом від 26.03.2019 №121 затверджено перелік новітніх моделей програмних і програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, що беруть участь в експериментальному проекті.
Учасниками експериментального проекту є виробники і користувачі новітніх моделей таких комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.
Вимоги до новітніх моделей комплексів на період експериментального проекту встановлені п. 7 «Порядку реалізації експериментального проекту», затвердженого Постановою КМУ від 13.06.2018 р № 472.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/472-2018-%D0%BF2
Як визначено Постановою, новітня модель РРО - це технологічне рішення для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі, зокрема інтернет-торгівлі, громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, автоматів із продажу товарів і послуг, прийому готівки для подальшого переказу, послуг із перевезення пасажирів та інших послуг, яке ще не впроваджено в області застосування РРО.
Земельні ділянки, за які підприємства – платники єдиного податку 4-ї групи сплачують земельний податок
Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку 4-ї групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку 4-ї групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
До земель сільськогосподарського призначення належать:
- сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
- несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (ст. 22 Земельного кодексу України).
Отже, підприємства – платники єдиного податку 4-ї групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах.
Зазначена норма передбачена п. 292 1.1 ст. 292 1, , п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу.
Новітні моделі програмних комплексів включено до Державного реєстру РРО
До Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено 8 новітніх моделей програмних/програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, які беруть участь у експериментальному проекті.
Ці моделі застосовуватимуть учасники експериментального проекту з впровадження інноваційних технологічних рішень для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі (у тому числі Інтернет-торгівлі), громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, торгівлі через автомати з продажу товарів (послуг), надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, з перевезення пасажирів тощо.
Перелік новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, які беруть участь у експериментальному проекті затверджено наказом МФУ від 26.03.2019 № 121.
До цього переліку увійшли новітні моделі 7 вітчизняних компаній – учасників експериментального проекту та система «E-Receipt (e-Чек) електронний чек», розроблена Державною фіскальною службою України.
В основу системи «E-Receipt (e-Чек) електронний чек» покладено принцип обов’язкової он-лайн фіскалізації чеків на сервері ДФС. Ця система є альтернативою традиційним РРО, адже може застосовуватись для реєстрації розрахункових операцій, є безкоштовною для користувачів.
Функціональні компоненти системи E-Receipt дозволяють суб’єкту господарювання – продавцю, застосовуючи персональні комп’ютери, планшети, смартфони, здійснювати реєстрацію розрахункових операцій та передавати звітну інформацію (чеки, z-звіти) до ДФС, покупцю – переглядати інформацію щодо чеків у Електронному кабінеті.
Вона інтегрується з іншими системами ДФС, може інтегруватися з іншими бухгалтерськими програмами користувача.
Триватиме експериментальний проект до 31 грудня 2019 року. За його результатами Мінфіном прийматиметься рішення щодо новітніх моделей, які не підлягатимуть зняттю з реєстрації, та відповідно, будуть рекомендовані до промислової експлуатації.
З Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій, що включає новітні моделі, затвердженим наказом ДФС України від 26.03.2019 №247, можна ознайомитись за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html.
Виплата доходу нерезиденту: визначення суми податку
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок.
Зазначений податок з доходів нерезидентів сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Оскільки податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, сплачується до бюджету під час виплати таких доходів на користь нерезидента або уповноваженої ним особи, то сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається виходячи з офіційного курсу НБУ на дату виплати таких доходів нерезиденту.
Нагадуємо, що у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України необхідно подати фіскальному органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів.
Форму такого звіту затверджено наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 (у редакції від 28.04.2017 №467), а саме як "Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України" додатка ПН до рядка 23 ПН податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
При цьому, рядок 9 заголовної частини декларації з податку на прибуток "Особливі відмітки" доповнено категорією "платник єдиного податку" (у зазначеному полі декларації проставляють позначку платники єдиного податку, які здійснювали на користь нерезидента будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом).
Зазначена норма передбачена п.п. 141.4.2 ст. 141 Податкового кодексу.
Складання зведених податкових накладних: заповнення графи 4 "Одиниця виміру товару/послуги / умовне позначення (українське)"
У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу).
Всі податкові накладні і розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН у порядку, встановленому КМУ, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
У разі складання зведених податкових накладних, зокрема, податкових накладних, складених відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ, у графі 4 "Одиниця виміру товару/послуги / умовне позначення (українське)" вказується "грн" (п.п. 3 п. 16 «Порядку заповнення податкової накладної» затверджені наказом МФУ від 31.12.2015 № 1307).
Тобто, при складанні податкових накладних для розподілу сум «вхідного» ПДВ за товарами/послугам, які неможливо пов’язати з відповідними конкретними операціями (пільгованими або оподатковуваними) за п. 199.1 ПКУ, у графі 4 зазначається «грн».
Якщо у зазначених податкових накладних у графі 4 "Одиниця виміру товару/послуги / умовне позначення (українське)" зазначено "послуга", такі податкові накладні, вважаються такими, що складені з порушенням.
Документи, необхідні для отримання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та/або тютюновими виробами
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими КМУ органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, в якій зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (зокрема, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).
У заяві додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування.
Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим КМУ видавати ліцензії на виробництво або імпорт, експорт спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб'єкт господарювання подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
Зазначена норма передбачена ст. 15, ст. 16 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
З інформаційними картками адміністративних послуг «Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями» та «Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами», які надаються органами Державної фіскальної служби, можна ознайомитись на головній сторінці офіційного веб-сайту ДФС (http://sfs.gov.ua), у розділі Діяльність >Адміністративні послуги.
Підприємство має пільгу з земельного податку.
Які виникають наслідки, якщо земельна ділянка надається в оренду?
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.1 ст. 14 Податкового кодексу).
Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, визначено ст. 283 Податкового кодексу.
При цьому, пільги зі сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності не передбачені.
Якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу).
Отже, юридичні особи, які користуються земельними ділянками, що не оподатковуються земельним податком, та надають в оренду їх або розташовані на них окремі будівлі, споруди (їх частини), сплачують земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Відповідальність за порушення термінів сплати податків
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом визначених строків, такий платник податків притягується до штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
Крім того, на суму грошового зобов’язання нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.
При цьому неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів, платежів, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (при повторному порушенні протягом року - від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Зазначена норма передбачна п. 126.1 cт. 126, п.п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу та ст. 163 прим. 2 КУпАП.
Помилково склали дві податкові накладні на одну поставку. Як виправити?
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
У разі допущення платником ПДВ помилок при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, передбачена можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної, відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ.
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості або якщо коригування у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.
До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 1, п. 6 розділу III «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21).
Отже, в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній.
У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник ПДВ з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї.
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.
Обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в такій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.
Зазначена норма передбачена п. 192.1 ст. 192, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.
Відображення нарахованого доходу у податковому розрахунку за формою 1ДФ
Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у податковому розрахунку, нарахування податкового зобов'язання не проводиться.
Податковий розрахунок за формою 1ДФ подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.
Відображення відомостей у розділі I "Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку" податкового розрахунку за формою 1ДФ здійснюється наступним чином:
- у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку.
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а "Сума нарахованого доходу" є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).
- у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
Зазначений порядок визначений розділом ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.15 №4.
ГУ ДФС у Запорізькій області
